Президента Південної Кореї випустили з в’язниці
Як пише AP News, після виходу на свободу президент Юн махав рукою, вітаючи своїх прихильників, та вклонявся їм. Люди вигукували його ім’я та розмахували прапорами Південної Кореї та США. Він сів у чорний фургон та вирушив до президентської резиденції в Сеулі.
У заяві, переданій його адвокатами, президент заявив, що "цінує мужність і рішення Центрального окружного суду Сеула за виправлення незаконності". Він подякував своїм прихильникам і попросив тих, хто голодує проти його імпічменту, припинити такі дії.
Напередодні, 7 березня, Центральний окружний суд Сеула задовольнив прохання Юна про звільнення з в’язниці, пояснюючи це необхідністю перегляду законності арешту. Адвокати президента звинуватили слідчий орган, який затримав його перед офіційним арештом, у відсутності законних повноважень.
Сеульський суд також заявив, що законний термін його офіційного арешту закінчився до того, як йому було висунуто звинувачення.
Звільнення Юн Сок Йоля з в’язниці відбулося після того, як прокуратура вирішила не оскаржувати рішення суду Сеула.
Головна опозиційна Демократична партія, яка очолила імпічмент президенту 14 грудня, розкритикувала рішення суддів і прокурорів, які не стали оскаржувати рішення. Речник партії Чо Син Ре закликав Конституційний суд якнайшвидше звільнити Юна з посади, щоб уникнути подальших громадських заворушень і тривоги.
Головним приводом для суспільної критики Юн Сок Йоля щодо його рішення про запровадження воєнного стану 3 грудня стало введення сотень військових і поліцейських до будівлі Національних зборів після встановлення військового контролю в країні. Деякі високопоставлені силовики, які були відправлені до парламенту, заявили, що отримали наказ від президента усунути депутатів, щоб не допустити голосування щодо його указу. Сам Юн заперечив ці заяви, стверджуючи, що його дії були спрямовані на підтримання порядку.
Водночас опозиція звинуватила президента у спробі зірвати парламентське голосування. Зрештою достатній кількості законодавців вдалося увійти в зал зборів і одноголосно проголосувати за скасування указу президента.
Своєю чергою президент Південної Кореї заявив, що не збирається підтримувати воєнний стан надовго, оскільки він лише намагався поінформувати громадськість про небезпеку Демократичної партії, яка перешкоджала його порядку денному та оголосила імпічмент багатьом високопосадовцям і прокурорам. У своєму оголошенні про введення воєнного стану Юн назвав зібрання "лігвом злочинців" і "антидержавними силами".
Глава держави також пояснив, що хотів "знищити пропівнічнокорейські сили" та захистити конституційний лад у республіці.
Слідчі стверджували, що указ Юна був рівнозначний повстанню. Якщо його визнають винним у цьому злочині, йому загрожуватиме смертна кара або довічне ув’язнення. Юн має президентський імунітет від більшості кримінальних переслідувань, але він не поширюється на такі серйозні звинувачення, як повстання та державна зрада.
У січні прокуратура заарештувала Юна та висунула йому звинувачення у зв’язку з його указом про введення воєнного стану від 3 грудня за статтями про держзраду та зловживання владою. Контрольована ліберальною опозицією Національна асамблея окремо проголосувала за імпічмент, що призвело до його відсторонення від посади.
Конституційний суд вів тривалі обговорення, чи офіційно звільнити Юна, чи поновити його. Якщо суд підтримає його імпічмент, протягом двох місяців будуть проведені національні вибори для визначення його наступника.
Распечатать
